Вячеслав Бевзюк: "Головне  бути з людиною відвертим і не намагатися бути тим, хто знає усі відповіді".

Дуже важливу роль у житті людини відіграє її посвята якійсь справі. Іншими словами – віддати цій справі себе повністю, свій час, свої думки і бачення. Добре, коли замисли спрямовані в позитивному напрямі. Звісно, інколи це дуже важко, але з Божою поміччю можна досягти бажаного.

Моїм співрозмовником є В’ячеслав Бевзюк, диякон Івано-Франківської церкви ХВЄ, людина, котра посвятила себе праці з людьми, які щойно прийшли до Бога.

Джордж Давидюк: "Я займаюся справою, яка є не просто моїм покликанням, але й задоволенням !"

Джордж Давидюк – всесвітньо відомий євангеліст-місіонер, який виріс і живе в Канаді, але в серці залишається щирим українцем. Послух Божому Слову і любов до рідного краю спонукали його протягом 40 років проводити масштабні євангелізації на території України й досягати тисяч сердець силою Божого Слова і християнської пісні.

Під час 78-го візиту Джорджа Давидюка до України мені вдалося з ним поспілкуватися.

Зіновій та Марія Кучери: "Завдяки християнському вихованню в дітей зміцніли принципи духовності".

Подружжю Зіновія Петровича та Марії Степанівни Кучерів Господь доручив нелегке, але зате почесне завдання – працювати в Центрі опіки дитини «Рідна оселя» у місті Тлумачі Івано-Франківської області. Тут перебувають дітки, котрі потребують допомоги і фізичної, і духовної. Звісно, ця праця непроста. Марія Степанівна, як добра дружина, підтримує свого чоловіка, який займає посаду директора, і, не покладаючи рук, допомагає йому в усьому. Сьогодні вони – наші співрозмовники.

Анатолій Кліновський: "Коли настало 50 років – я захотів пізнати Бога!"

Про нього та його служіння можна говорити багато, та скажу одне: основною відмінністю його проповіді, яка сформувалася за роки служіння, є практичність. Саме тому Анатолій Іванович є бажаним гостем на багатьох молодіжних конференціях та з’їздах. Графік роботи в нього дуже насичений: сьогодні він Києві, завтра в Дніпропетровську, а потім вже взяті квитки на Луганськ.

Валентин Опря: "Я пам’ятаю день, коли мені сказали забрати свої речі і піти світ за очі…"

"Мені не дали житла і не забезпечили роботою. Я навіть пам’ятаю той день, коли мені сказали забрати свої речі і піти світ за очі. Але Господь не покинув мене і я жив у свого друга Сашка, а до інших друзів ходив на заробітки, аби було за що жити. Я знаю, що є люди, які переживають нині таку саму ситуацію. Тому хочу вас запевнити: довірте своє життя Тому, Хто його вам дав і Він допоможе вам пройти крізь низини, щоб дати вам найкраще".

Іван Скіцко: "А я їм кажу – ви від мене злості і не дочекаєтеся!"

Він – гравець міні футбольного клубу вищої футзальної ліги України «Ураган». На полі відзначається надзвичайною трудолюбивістю та старанням. У запалі емоцій важкого матчу від нього ніколи не почуєш брудної лайки, яка не є рідкістю на матчах професійних футбольних команд. Він просто професійно виконує свою роботу. За що так поважають 16-го номера «Урагана» партнери та тренери команди? Що є незвичайного у такого звичайного, на перший погляд, футболіста?

Леонід Якобчук: "Я вчуся ще й до сьогодні!"

"Вже 32 роки веду радіопередачу. 20 років через радіостанцію ІДА такі передачі як: «Не хлібом єдиним», «Правда і життя», «Джерело життя», а пізніше 12 років, вже коли Україна стала незалежною, через київську державну національну радіостанцію спочатку програму «Благовість», потім «Кажу вам», а тепер перейменували цю програму на «Відвертість». Так що те, що я вам кажу, кажу те відверто!"

Олександр Попчук: "Ніхто апостолом за один день не стає!"

"Я стою на тій позиції, щоб віруючі, особливо молодь в місцевих церквах, взяли добру євангельську науку. Нині час науки та освіти. У нас мають бути і знання, і освіта, і правильна методика передачі інформації. Це по-перше. По-друге, я роблю наголос на тому, щоб християни були хрещені Духом Святим і були наповнені Ним. Це велика проблема: хрещених багато, а наповнених мало".