Євангелізаційний відділ
Відповідальний: Генадій Ліптуга
"Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде..." (Євангеліє від Марка 16:16)
"Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився." (Послання до Ефесян 2:8-9)
"Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися? А Він відповів: Неможливе є людям можливе для Бога!" (Євангеліє від Луки 18:26-27)
"...Що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого". (Послання до Галатів 1:4)
Історія гріха і спасіння
Про історію гріхопадіння перших людей, Адама і Єви, розповідається в перших головах книги Буття. Люди, будучи створеними Богом безгрішними, по обману диявола і по своїй волі нарушили Божу волю і впали в гріх і, в результаті, у вічну смерть.
Бог, продовжуючи любити Своє творіння, не бажає, щоби люди після смерті попали в ад, але бажає дати їм вічне життя. Для цього Бог послав на землю Свого Сина, Який взяв на Себе гріхи людей, помер за них, а потім воскрес із мертвих.
Ісус Христос, згідно з Біблією, є викупительною жертвою за гріх, і завдяки Його смерті і воскресінню з мертвих віруючі в Нього отримують прощення гріхів і дар вічного життя.
Умови спасіння
Згідно з Новим Заповітом, спасіння від вічного покарання можливе лише через віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, при умові щирого покаяния людини перед Богом у своїх гріхах.
Спасіння людина може отримати тільки від Бога. Своїми власними силами людина не може спастися.
В Старому Заповіті шляхом закону Бог зробив для людини ясним її сумний стан і навчив очікувати спасіння від Нього.
В Новому Заповіті у Христі дано спасіння людям. Бог став людиною, щоби відродити і освятити людину. Окрема людина може прийняти дане людям спасіння не інакше, як при сприянні і помочі Божій, яка і є благодаттю. Коли людина починає дієво приймати своє спасіння, саме благодать і звершує в людині спасіння.
Copyright (c) 2009 Rubka. All rights reserved.